Я Олена, і мені теж доводилося збирати валізи й починати все заново

Я народилася в Україні і, як багато жінок, яких я сьогодні супроводжую, у якийсь момент зібрала валізи. Я знаю, що означає будувати нове життя далеко від дому: вчити іншу мову, читати інші культурні коди і, головне, робити це без звичної мережі підтримки поруч. Захоплення початку і, під ним, втома, яку важко назвати.

Із часом я зрозуміла дещо, що змінило мій погляд: дуже часто проблема не у вашому партнері, не у ваших дітях і не у вас. Це процес адаптації та тривалого стресу, який ніхто не зумів висловити словами. Конфлікти вдома мають пояснення, і те, що ми розуміємо, можна змінити.

Чому я супроводжую жінок і сім'ї

Великі життєві зміни — міграція, переїзд до іншої країни, зміна етапу — рідко зачіпають лише одну людину. Вони відчуваються в парі, у дітях, в атмосфері дому. Тому у своїй роботі я враховую стосунки в парі та сімейну систему: я не шукаю винних, а намагаюся зрозуміти, через що ви проходите, і допомогти вам повернути рівновагу, близькість і відчуття гармонії в сім'ї.

Я супроводжую передусім жінок від 35 до 50 років, у парі чи із сім'єю, які після великої зміни почуваються виснаженими, відстороненими та з напруженням удома. Вони приходять не для того, щоб я сказала їм, що робити; вони приходять, щоб зрозуміти, що з ними відбувається, і знайти можливий вихід.

Міжкультурний погляд

Власний досвід міграції допомагає мені глибше розуміти те, чого неможливо навчитися лише з книжок. Я знаю цей тихий біль за домом і за життям, що залишилося в іншій країні, потребу водночас знаходити місце для двох культур і відчуття самотності, коли у звичайнісінький день немає кому зателефонувати.

Цей особистий досвід разом зі стратегічним, системним та еріксонівським підходами лежить в основі моєї роботи — структурованої, орієнтованої на конкретні цілі й водночас глибоко людяної.